Напівдовгошерстні Породи котів

Регдолл.

Якщо перекласти з англійскої назва породи звучатиме лялька з ганчірок чи лялька із тканини. Належить до напівдовгошерсних порід.

Історія виникнення породи.

Регдоли – лагідні велетні.

Основною ознакою породи вважається здатність її представників розслаблятися на руках господаря ніби перетворюючись на іграшку з тканини. Порода була зареєстрована у Каліфорнії (США) у 60-х роках ХХ століття. Американська селікціонерка Енн Бейкер поставила собі за мету вивести породу кішок із лагідним, слухняним і врівноважено-флегматичним характером та елегантно-розкішним зовнішнім виглядом. Родовід породи починається з білої ангорської кішки Жозефіни та бірманського кота забарвлення сил-пойнт (історію виникнення, як виглядає бірманська кішка і які вимоги до породи ми розповідали раніше). І кіт і кішка мали дуже спокійний врівноважений характер. Нова порода була зареєстрована у Америці у 1965 році. У 1986 році кіт цієї породи потрапив у Книгу рекордів гінеса як найбільший кіт у світі. На території Сполучених Штатів порода швидко набула популярності, а от у Європі із визнанням виникли проблеми. Так як регдолл має гени бірманців це періодично проявляється у забарвленні котів. Проте “бірманське” забарвлення регдоллів завжди відхиляється від стандартів бірманських кішок. Селекціонери бірманських кішок почали скаржитися, що в регдолл пропагуються всі вади бірманської породи над усуненням яких вони посилено працюють. Найбільш категоричну позицію зайняла ассоціація селекціонерів у Франції, де прямо заявили, що це не порода, а суміш порід які не відповідають своїм стандартам. Також свою роль зіграло, те що стандарти породи є досить розмитими і це значно ускладнювало роботу суддів на виставках. Слід зауважити, що регдолл не єдина порода у якої виникли проблеми при реєстрації у Європі така сама доля спідкала й дуже популярну в нашій країні шотландську висловуху.

Тим не менш, відмова у реєстрації у більшості ассоціацій селекціонерів Європи не означала заборону роботи над породою. Селекційна робота триває і в Америці і в Європі.

Характерні ознаки породи регдолл.

Кошенята регдолів народжуються повністю білими характерне забарвелння регдолів проявляється тільки у дорослому віці.

Зовні нагадує бірманську кішку, але має ширші груди та масивнішу задню частину тіла, грубші ноги. Вага кота сягає 7-10 кг, вага кішки трохи менша 4-6 кг. Голова утворює широкий клин з добре окресленими щоками та щелепами. Очі великі овальні тільки блакитного кольору, інший колір не допускається! Тіло котів від кінчика носа до кінчика хвоста може сягати 1м! Хвіст середньої довжини, ноги короткі з овальними невеликими лапами. Лапки великі і сильні, між пальцями пасма шерсті. Шерсь густа, м’яка та шовковиста.

Забарвлення хутра допускається трьох типів; колор-пойнт, біколор, миттед – чотирьох кольорів: сил, блакитний, шоколадний та ліловий. При забарвленні мітед обов’язковою умовою є наявність на передніх та задніх лапах білих носочків. При біколорі білими повинні залишатися підборіддя, манішка, груди, живіт та плямка над носом.
Кошенята народжуються білими. Забарвлення у них проявляється повністю тільки у дорослому віці.

Особливості догляду та характер.

Ефектна шубка регдолів не має підшерстя тому ніколи не збивається у ковтуни.

Хоча регдоли мають ефектну шубку спеціального догляду не потребують. Їх хутро не має підшерстку, тому не заплутується і не збивається у гудзи. Котів достатньо вичісувати два рази на тиждень (як це правильно робити можна прочитати у статті “Як правильно розчісувати кота”) і мити за необхідності.
Коти цієї породи за характером дуже мякі, лагідні, ніжні. Вони грайливі та добре ладнають з іншими домашніми тваринами. Регдолл не зважаючи на свій розмір не вміють захищатися, тому якщо з’являється хтось сторонній вони ховаються. Не люблять самотності, тому часто ходять всюду за господарем. Сім’ям з маленькими дітьми ця порода не підійде, бо маленькі діти люблять потискати пухнастого котика. Це може призвести до травмування тварини? бо у регдолів дуже низький больовий поріг. Ще одна особливість котів цієї породи – те, що вони не мають інстинкту самозбереження і при падінні не перевертаються на лапи, а це може призвести до травм. Отже, якщо ви вирішили стати господарем регдола, вам доведеться постійно слідкувати, щоб тварина випадково не впала і не нашкодила собі.

До яких хвороб мають схильність коти породи регдолл.

Дорослими регдоли стають тільки у віці чотирьох років.

Повністю дорослим регдол стає тільки у віці чотирьох років.
Загалом ця порода має добре здоров’я, проте є кілька серьйозних хвороб до яких вони мають схильність:

  •  гіпертрофічна кардіоміопатія,
  •  дисплазія тазо-бедерного суглоба.

Пам’ятайте також, що коти цієї породи позамежами вашої квартири чи будинку абсолютно безпорадні, тож не варто випускати їх на вулицю.

Please follow and like us:
RSS
Follow by Email
Facebook
Twitter
LinkedIn

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *