Короткошерстні Породи котів

Сингапурська кішка

Історія виникнення породи сінгапурська кішка.

Сингапурська кішка належить до рідкісних порід

Сингапурська кішка –це нова порода короткошерстних кішок, яка як корат, сіамська, бірманська  та орієнтальна походять із  Південно-Східної Азії . Вона була відкрита випадково. Батьківщиною породи є Сингапур. Там цих кішок називали річковими, бо вони жили поблизу порту великою колонією. У 1975 році кілька кішок вивезли до Сполучених штатів. У 1977 році нава порода була показана на виставці у СЩА. Нова порода зацікавила американських заводчиків і у 1981 році для сінгапурської кішки було розроблено й прийнято стандарт породи. Хоча ці кішка досить популярні у Америці порода є рідкісною через фізеологічні особливості.

 Характерні ознаки породи сінгапурська кішка.

Дорослими сингапурські кішки стають у 16-18 місяців.

Сингапурська кішка мініатюрна, її вага 2-3 кг. Екстер’єр породи має ряд особливостей, які відрізняють її від інших.
Шерсть у представників породи коротка, дуже тонка, ніжна, шовковиста, щільно прилягає до тіла. Як правило у котів шерсть довша та густіша ніж у кішок.
Головна особливість породи – це унікальне забарвлення шерсті з подвійним темно-коричневим тігінгом на кремовому тлі переважно без малюнку. Мочка носа,подушечки лапок, зазвичай темно-коричневі. Груди й живіт можут були забарвлені у коричневий колір.
Тулуб кішки пропорційний, середньої довжини, тіло округле, м’язисте, але легке, витончене. Голова кругла з короткими, широкими щелепами та сильним підборіддям, до кінця мордочки череп звужується та закінчується тупим кутом .
Перехід від чола до мордочки майже не помітний. Подушечки вусів добре розвинуті. Вуха великі й довгі з глибокою добре вираженою загостреною вушною раковиною.
Оі великі, мигдалеподібної форми з коричневим контуром, посаджені трохи навскіс. Колір очей може бути різним, від золотого до мідного.
Шия середньої довжини, спина міцна й ледь вигнута. Груди розвинуті. Ноги не повинні бути довгими, міцні але стрункі. Лапки маленькі, вузькі, пальці зібрані у жменьку. Хвіст середньої довжини, в основі грубший, поступово стає тоншим до тупого кінчика.

Зазвичай у сингапурської кішки народжується три кошеняти. Ростуть вони дуже повільно й довго не виходять із кубла. Статевої зрілості вони досягають у 1,5 роки.

 Особливості догляду та характер сінгапурської кішки.

Сингапурська кішка – дуже життірадісна й рухлива, слухняна й кумедна, але у той же час досить тиха та спокійна.  Вона має товариський характер, тому чудово підійде сім’ям із дітьми, Вона стане улюбленицею ваших дітей та із задоволенням складатиме їм компанію у іграх.
Доглядати за сінгапурською кішкою досить просто. Оскільки шерсть у неї дуже коротка й тонка необхідно раз на кілька тижнів знімати відмерлі шерстинки спеціальною рукавицею. Під час линьки це треба робити частіше – раз на кілька днів. Мити кішку – коли забрудниться шубка. Не забувайте раз на тиждень оглядати її очі та вуха.

До яких хвороб має схильність сінгапурська кішка.

Оскільки порода виникла шляхом природної селекції генетичних хвороб, які були б характерні для кішок цієї породи, не зафіксовано. Більш того, сингапурські кішки не мають схильності до зайвої ваги та не страждають на ожиріння.
Проте, слід пам’ятати про необхідність своєчасних щеплень та переодичного відвідування ветеринарної клініки для попередження проблем зі здоров’ям Вашої кішки.

Please follow and like us:
RSS
Follow by Email
Facebook
Twitter
LinkedIn

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *