Напівдовгошерстні Породи котів

Турецький ван.

Історія виникнення породи турецький ван.

Порода турецький ван отримала назву від місця звідки були вивезені тварини, що стали першими зареєстрованими представниками породи.

Це одна з найдавніших порід, яка виникла в результаті природної селекції. “Ван” загальна назва регіону, який включає ряд міст та селищ, які розташовані поблизу озера Ван у Туреччині. Тож не дивно, що чудові кішки, яких знайшли у цьому регіоні отримали його ім’я.

У 1955 році журналістка Лора Вашингтон приїхала до Туреччини на роботу. По роботі вона кілька разів бувала на озері Ван де звернула увагу на чудових кішок, які зовсім не бояться води. Місцеві жителі називали цих кішок Ванкат. Повертаючись до Лондона Лора взяла з собою двох кошенят цих дивних кішок. Ще через чотири роки вона купила ще двух кошенят родом з озера Ван. Таким чином було започатковано розведення породи у Європі. Спочатку нову породу називали турецькими кішками, але пізніше змінили назву на турецький ван, щоб уникнути плутанини із турецькою ангорою.

Порода отримала визнання у всьму світі і протягом 1971, 1979, 1994 років отримала статус чистокровної повноправної породи.

Характерні ознаки породи турецький ван.

Білий тулуб та темні відмітини на голові й хвості – турецького вана з іншими породами не сплутати.

Тіло турецького вана м’язисте, прямокутної форми. Шия довго та сильна. Кінцівки пропорційні тілу, середньої довжини. Голова трикутної форми. Очі великі овальної форми. Колір очей найчастіше блакитний чи бурштиновий, але трапляється й гетерохромія (одне око одного кольору, а друге – іншого). Вуха середнього розміру, у середині вух пасма хітра. Шерсть довга, м’яка та шовковиста, без підшерстя. Текстура шерсті схожа на кашемір, має здатність відштовхувати воду. Забарвлення шерсті біле без жовтого відблиску, темні плями на голові та хвості.

Дорослим турецький ван стає у віці трьох років. Коти, як правило, більші за кішок.

Догляд та характер турецького вана.

Турецькі вани люблять товариство але не люблать коли їх беруть на руки.

Це порода для людей які багато часу проводять дома, або для великих сімей бо вани не переносять самотності. Турецькі вани дуже енергійні, активні та товариські. Це грайливий бешкетник, який зберіг мисливський інстинкт, тому якщо ви маєте рибок, мишей, пташок чи хомячків майте це на увазі. Вани шалено люблять воду й дуже добре плавають недарма у місці з якого вони походять їх називають “Плаваючі кішки”.

Турецький ван любить носити в зубах свої іграшки та категорично проти того, щоб його брали на руки.

Ця порода не підійде сім’ям із маленькими дітьми, бо малеча любить носити котиків на руках, а ми вже говорили про те, що турецькі вани це активно не схвалють. Крім того, хоч порода не агресивна, але загравшись кішка може поцарапати або вкусити дитину.

Шерсть турецьких ванів не схильна до заплутування та не збивається у гудзи. Доглядати за кішками досить легко. Розчісувати турецького вана необхідно раз на тиждень. Мити -коли шерсть тварини, на думку господаря, стала брудною.

Схильність до хвороб та інше.

Турецький ван має чудове здоров’я. Кішки цієї породи не мають генетичної схильності до спадкових хвороб. Проте, не слід забувати про щеплення та вчасні візити до ветеринара.

Please follow and like us:
RSS
Follow by Email
Facebook
Twitter
LinkedIn

1 Comment

  1. Что же касается глухоты, то этот генетический порок не наблюдается у чистопородных турецких ванов классического окраса, что распространено у полностью белых кошек

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *