Короткошерстні Породи котів

Європейська короткошерстна кішка або кельтська кішка

Історія виникнення породи європейська короткошертна.

Німецьких селекціонерів перш за все цікавили мисливські якості кішок при роботі над породою.

Інша назва цієї породи – кельтська кішка. Це аборигенна європейська порода, більш того, європейська короткошерстна є прямим нащадком перших одомашнених на Європейському континенті кішок. На відміну від багатьох інших порід ця була виведена для утилітарних потреб. Найголовнішою рисою породи – був і лишається сильний мисливський інстинкт.

Селекцією породи вперше почали займатися у Англії у кінці ХІХ століття. У 1892 році леді Дісі на одній із виставок кішок продемонструвала свого улюбленця, кота буро-тигрового забарвлення на ім’я Ксенофон. Кіт на виставці ортимав звання чемпіона й вважається одним із перших чистокровних представників породи європейська короткошерстна. Цю подію зафіксував Френсіс Симпсон у “Книзі про кішку”, яка вийшла у 1903 році.
У 30-ті роки ідею створення нової породи підхопили німецькі селекціонери.
На той час представники породи виглядали як звичайнісінькі домашні кішки бо з точки зору практичних німців головними мали бути мисливські таланти кішки а не її зовнішній вигляд. Тому не дивно, що у 1938 році на міжнародній виставці кішок у Берліні кота на ім’я Вастль фон дер Колюнг було заявлено не тільки як сіро-мармурового але й як “добре навченого щуролова”. Нажаль відомостей про результати селекційної роботи по виведенню європейської короткошерстної кішки у Німеччині до ІІ світової війни лишилось дуже мало.
Після війни у маленькому селищі у Німеччині один із інтузіастів-селекціонерів продовжив роботу. Він зосередив зусилля на виведенні чисто білої кішки із коротким хутром. Для роботи використовувались місцеві рябі кішки. Робота була вдалою і на основі отриманих білих кішок було створено невеличкий розплідник. Пізніше господар кішок подарував кількох фрау Ландер-Бартольд у Золіннене. Вона у свою чергу виписала з Англії білого кота породи британська короткошерстна на ім’я Аутуно.
Таким чином було започатковано найдавніший та найвідоміший розплідник європейських короткошерстних кішок, який існує досі і носить назву “Фон Ромірекер Берге”.
На початку 70-х років ХХ століття у європейської короткошерстної кішки з’явилось дуже багато шанувальників. У світі у моді були мінімалізм та практичність і витривала та невибаглива кішка чудово відповідала цим вимогам. В цей час породу поліпшили схрещуючи її представників із картезіанцями, яких завозили із Англії, Франції та Данії.

Стандарт породи був прийнятий у 1982 році. А у 1997 році німці спробували виділити із європейської короткошерстної місцеву лінію й зареєструвати її як самостійну породу під назвою “Кельтська”. Спроба була не вдала так як назва не прижилась і європейська феленологічна спільнота ініціативу не підтримала.
Наразі європейська короткошерстна кішка займає третє місце у списку найпопулярніших порід, випередивши абисинську, бірманську та екзотів. Найбільшими шанувальниками породи є французи, італійці та чехи.

Характерні ознаки породи європейська короткошерстна.

Забарвлення хутра європейстких короткошерстних кішок вирізняється різноманітністю.

Зовні європейські короткошерстні кішки схожі на британських кішок.
Це тварини середнього або великого розміру. Тулуб міцний, сильний. Тіло гнучке й гарної будови. Груди широкі у профіль круглі. Кінцівки міцні, пропорційні. Лапи мають не великі округлі подушечки. Хвіст середньої довжини, потовщений в основі та трохи заокруглений на кінчику.
Шия міцна й коротка. Голова досить велика, у довжину більша ніж в ширину. Щоки тлусті, тому складається враження, що мордочка кішки кругла. Ніс прямий та широкий. Довжина носа середня. Перехід від лоба до носа добре виражений. Вуха трикутної форми, маленькі, на кінцях ледь заокруглені.
Очі круглої форми, ледь розкосі, великі й виразні. Колір очей: боакитний, жовтий, зелений. Допускаються також інші кольори очей.
Шерсть коротка, щільно прилягає до тіла, на дотик жорстка. Забарвлення шерсті може бути будь-яким: білим, сірим, чорним, коричневим, з малюнком або без.
Вага кішок від 3,5 до кг.

Особливості догляду та характер породи європейська короткошерстна.

Це – кішки-компаньйони які чудово адаптуються до життя у міських умовах.

Від своїх дикіх предків європейська короткошерстна кішка успадкувала здатність швидко й легко адаптуватися до навколишнього середовища. Вона не вибаглива тому добре себе почуває навіть у квартирах не великої площі. Кішки цієї породи майже не спричиняють не зручностей у побуті, не нав’язливі та поступливі, не шумні й мабуть це наймовчазніша порода кішок із усіх які існують. Але одночасно – це дуже ласкаві та енергійні кішки. Вони із радістю та ентузіазмом відгукнуться на вашу увагу та із задоволенням пограються з вашими дітьми, а якщо у вашому домі є інші домашні тварини то швидко з ними подружаться. Європейська короткошерстна кішка легко впишеться в ритм вашого життя та стане вашим відображенням. Це кішка чудово підійде літнім людям, сім’ям із дітьми, для тих хто живе у місті у не великих квартирах.
Гарна, здорова, гармонійна та врівноважена європейська короткошерстна кішка зачаровує. Вона вірна але незалежна. Лагідна, але не нав’язлива. Вона живе у ритмі свого господаря, але зберігає свою індивідуальність і ви її обов’язково полюбите!

Не забувайте, що це кішка-хижак, кішка-мисливець, тому хоча б пів години в день грайтеся з нею у “полювання” або, якщо нема такої можливості забезпечте її кількома іграшками на які кішка буде полювати самостійно. Якщо цього не зробити об’єкти для полювання ваш вихованець буде обирати самостійно.
Доглядати за кішкою цієї породи дуже легко. Раз на тиждень необхідно вичісувати шерсть та протирати вуха вологою серветкою. Мити кішку треба тоді коли хутро забрудниться – приблизно раз на місяць.

До яких хвороб має схильність європейська короткошерстна

Оскільки порода виведена в результаті тривалої природної селекції, тварини, які до неї належать можуть похвалитися добрим, міцним здоров’ям. Генетичних та спадкових захворювань у європейських короткошерстних кішок не зафіксовано. За умов проведення вакцінації, гарному догляді та при своєчасному профілактичному огляді у ветеринарного лікаря, європейські короткошерстні кішки живуть в середньому 15-17 років.

Please follow and like us:
RSS
Follow by Email
Facebook
Twitter
LinkedIn

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *